Наше життя – це безліч історій: про дружбу, кохання, великі й маленькі подорожі. А інколи – про те, як ми захворіли й лікуємося. І тоді частенько в сюжеті може з’явитися антибіотик.
Однак цей герой не такий простий, як здається. Взагалі-то сенс його існування – допомагати нам долати захворювання. Але якщо використовувати антибіотик не за правилами – наприклад, не допивати курс – він не буде ефективним і навіть може спричинити антибіотикорезистентність.
Хочете дізнатися, як працюють і не працюють антибіотики? Гортайте далі.
Антибіотики – це група препаратів, які діють виключно на бактерії. Такі ліки вбивають або ускладнюють їх ріст та розмноження. Більшість бактерій нешкідливі і навіть корисні для людей, однак деякі під впливом різних зовнішніх чинників можуть викликати інфекції. Так люди хворіють на пневмонію, сальмонельоз, дифтерію та інші захворювання – відтак потребують лікування антибіотиками.
Бактерії мають умовний поділ на групи залежно від будови клітинної стінки. Визначити цю групу і виписати правильний препарат може лише лікар.
Антибіотики не лікують вірусні інфекції та застуди. І тут все дуже просто: віруси не мають клітинної стінки або інших клітинних структур, на які можуть діяти антибіотики.
Історія винайдення антибіотиків бере початок у далекому 1928 році. «Батько» антибіотиків – шотландський бактеріолог Александер Флемінг зробив це випадково. Вчений на місяць помістив культури бактерій-стафілококів в кутку лабораторії. Повернувшись, він помітив, що на одній пластині з'явилися цвілеві гриби, а присутні там колонії бактерій загинули.
Флемінг зарахував грибки, які виросли на пластині з його культурами, до роду пеніцилінових і через кілька місяців, 7 березня 1929 року, назвав виділену діючу речовину пеніциліном.
Вчений досліджував антибактеріальну дію пеніциліну на багатьох організмах. Виявилось, що він впливає на різні бактерії. До розробки ліків на основі пеніциліну також долучились Говард Волтер Флорі і Ернст Боріс Чейн.
Випадкове відкриття Флемінга і виділення пеніциліну започаткували еру сучасних антибіотиків. Протягом 1940-1960 років почалася золота ера антибіотиків: вчені створювали нові групи препаратів. Масове виробництво ліків на основні пеніциліну почалось під час Другої світової війни і врятувало життя тисячам пораненим та хворим. У 1945 році Флемінг разом з Флорі та Чейном отримали Нобелівську премію з медицини за відкриття пеніциліну.
В Україні перший пеніцилін з'явився у 1949 році. Виробляли його на Київському пеніциліновому заводі, який згодом перейменували на «Київмедпрепарат». Наразі це підприємство виробляє антибактеріальні засоби під торговою маркою «Артеріум».
До винайдення антибіотиків такі діагнози як менінгіт та пневмонія вважалися смертельними. Близько 90% людей з такими захворюваннями помирали. Відкриття антибіотиків дало можливість лікувати інфекційні хвороби, а поряд з вакцинацією і санітарно-гігієнічними заходами – стало головною причиною значного збільшення середньої тривалості життя протягом 20 століття.
Антибіотики врятували незліченну кількість життів і їх важливість складно переоцінити. Такі препарати працюють на користь людям, якщо вживати їх за правилами. Однак через неправильний прийом та самолікування, антибіотики можуть втрати свою ефективність. Людство може знову опинитись у реальності, коли пневмонія або деякі післяопераційні ускладнення стануть невиліковними.
.png)
Важливо, щоб антибіотики використовували ТІЛЬКИ тоді, коли вони потрібні й за певними правилами. Інакше бактерії стають стійкими до препаратів і останні перестають працювати.
Самостійне призначення та прийом антибіотиків може привести до побічних ефектів, неправильної кратності прийому та тривалості лікування. Якщо приймати антибіотики, як знеболюючі препарати, то при гострій необхідності або тяжкому захворюванні – вони просто не будуть працювати. Тільки лікар може визначити доцільність призначення та схему лікування
Кожен препарат має свою тривалість дії. І важливо постійно підтримувати концентрацію діючої речовини, аби лікування було ефективним. Саме від цього залежить кратність прийому (2-3 рази на день) та необхідність приймати препарат виключно через відповідну кількість годин.
Доза та тривалість лікування залежить від збудника інфекції та стану хворого. Будь-яке порушення схеми лікування може мати свої негативні наслідки, зокрема, і виникнення резистентності до цього виду антибіотику.
При правильному призначенні антибіотиків ефект можна помітити вже через 24-72 години. Якщо симптоми послабились або зникли – це не ознака того, що лікування можна припинити. Прийом препаратів не можна переривати або скорочувати. Інакше інфекцію можна не вилікувати до кінця, активність бактерій відновиться, можуть з'явитись віддалені ускладнення та антибіотикорезистентність.
Не залежно від того, що симптоми захворювань можуть бути однакові, наприклад, підвищена температура, не можна змінювати препарати самостійно. Навіть при неефективності першого засобу. Якщо стан не покращується впродовж трьох днів – зверніться до лікаря. Спеціаліст підбере нову схему лікування.
У кожного препарату є протипоказання, сумісність прийому із супутніми захворюваннями та іншими препаратами. Наприклад, є препарати, які дозволені з певного віку (12 чи 16 років) і призначати їх дітям – категорично заборонено. Є препарати, які можуть призводити до загострення хронічних захворювань. Підбирати препарат може лише лікар, проаналізувавши історію хвороби пацієнта та його симптоми.
Існують також критерії призначення антибіотиків – вони дуже індивідуальні та різні для кожного захворювання та хворого. Зокрема, виділення з носа зеленого кольору не є показанням до призначення антибіотиків. Так само, як і підвищення температури тіла або діарея.
.png)
Якщо правила прийому або призначення антибіотиків порушені, бактерії можуть утворювати захисні структури для мікроорганізмів. Відтак перестають бути вразливими до ліків, тобто бактерії стають антибіотикорезистентними. Простими словами: бактерії вивчають властивості антибіотиків, створюють захисні механізми і блокують дію препарату. З часом людина може знову захворіти на інфекційну хворобу, але антибіотик не допомагатиме.
Пояснимо на прикладі пеніциліну: через порушення правил прийому, бактерії «вигадали» захисні механізми проти антибіотиків і самі почали синтезували фермент, який розривав структуру пеніцилінів. Вчені навіть змінили склад препарату, але і це не дало достатнього результату для боротьби з надто сильними бактеріями. Це і є резистентність.
Резистентність конкретного виду або класу антибіотиків виробляє не людина, а мікроорганізм. Причому бактерії одного виду, наприклад, в Харкові бути чутливі до певного антибіотика, а в Києві - ні.
Щороку в США трапляється понад 2,8 мільйона випадків стійких до антибіотиків інфекцій, від яких помирає понад 35 тисяч людей. Вчені вже виявили 18 стійких до антибіотиків бактерій - їх кількість продовжує зростати.
За останні десятиліття було створено дуже мало нових антибіотиків. Це несе глобальну катастрофу для людства. Якщо нічого не змінювати, через кілька десятків років бактерії будуть нечутливі до всіх відомих наразі видів протимікробних засобів, тобто жоден з відомих антибіотиків не буде працювати. Лише раціональний прийом антибіотиків дає змогу відстрочити резистентність та отримати час для створення нових препаратів.
видів антибіотиків існує у світі
Долучитись до ініціативи
Антибіотики десятиліттями допомагали людям і рятували нас від смертельних захворювань.
Тепер антибіотики потребують нашої допомоги. Якщо ми хочемо надалі долати бактеріальні інфекції, то повинні дотримуватись правил використання антибіотиків. Інакше звичайна пневмонія знову стане смертельним захворюванням.
Наш обов'язок – зберегти антибіотики для себе і наступних поколінь. Наша місія – припинити хаотичне приймання антибіотиків. Щоб якнайбільше лікарів та пацієнтів зрозуміли свою відповідальність і призупинили утворення антибіотирезистентності.
